Словник української мови в 11 томах

кореневласний

КОРЕНЕВЛА́СНИЙ, а, е. Який росте на власному корені; не прищеплений.

Для вирощування кореневласних саджанців пагони ріжуть на чубуки завдовжки 40-60 см (Колг. енц.. І, 1956, 173);

Виноградники щеплені й кореневласні.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кореневласний — кореневла́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. кореневласний — -а, -е. Який росте на власному корені; не прищеплений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кореневласний — КОРЕНЕВЛА́СНИЙ, а, е. Який росте на власному корені (у 1 знач.); не прищеплений. Технологія кореневласного розмноження дає змогу прискорювати вирощування саджанців, збільшувати вихід садивного матеріалу високої якості (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах