Словник української мови у 20 томах

кореневласний

КОРЕНЕВЛА́СНИЙ, а, е.

Який росте на власному корені (у 1 знач.); не прищеплений.

Технологія кореневласного розмноження дає змогу прискорювати вирощування саджанців, збільшувати вихід садивного матеріалу високої якості (з наук. літ.);

Сорти фундука розмножують старими, давно перевіреними способами (відсадками, кореневими паростками і поділом куща), тому здебільшого вони є кореневласними рослинами (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кореневласний — кореневла́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. кореневласний — -а, -е. Який росте на власному корені; не прищеплений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кореневласний — КОРЕНЕВЛА́СНИЙ, а, е. Який росте на власному корені; не прищеплений. Для вирощування кореневласних саджанців пагони ріжуть на чубуки завдовжки 40-60 см (Колг. енц.. І, 1956, 173); Виноградники щеплені й кореневласні.  Словник української мови в 11 томах