кореневласний

кореневла́сний

-а, -е.

Який росте на власному корені; не прищеплений.

Значення в інших словниках

1. кореневласний — кореневла́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кореневласний — КОРЕНЕВЛА́СНИЙ, а, е. Який росте на власному корені (у 1 знач.); не прищеплений. Технологія кореневласного розмноження дає змогу прискорювати вирощування саджанців, збільшувати вихід садивного матеріалу високої якості (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. кореневласний — КОРЕНЕВЛА́СНИЙ, а, е. Який росте на власному корені; не прищеплений. Для вирощування кореневласних саджанців пагони ріжуть на чубуки завдовжки 40-60 см (Колг. енц.. І, 1956, 173); Виноградники щеплені й кореневласні.  Словник української мови в 11 томах