Великий тлумачний словник сучасної мови

кореневищний

кореневи́щний

-а, -е.

Який має кореневище (у 1 знач.). Кореневищний бур'ян.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кореневищний — кореневи́щний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. кореневищний — КОРЕНЕВИ́ЩНИЙ, а, е. Який має кореневище (у 1 знач.). Якщо поле забур'янене кореневищними чи коренепаростковими бур'янами, проводять лущення дисковими чи лемішними знаряддями (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. кореневищний — КОРЕНЕВИ́ЩНИЙ, а, е. Який має кореневище (у 1 знач.). Характерною особливістю кореневищних злакових трав.. є наявність кореневищ з численними вузлами кущення (Колг. енц., II, 1956, 602); Кореневищний бур’ян.  Словник української мови в 11 томах