кореневищний — Орфографічний словник української мови

кореневищний — -а, -е. Який має кореневище (у 1 знач.). Кореневищний бур'ян. Великий тлумачний словник сучасної мови
кореневищний — КОРЕНЕВИ́ЩНИЙ, а, е. Який має кореневище (у 1 знач.). Якщо поле забур'янене кореневищними чи коренепаростковими бур'янами, проводять лущення дисковими чи лемішними знаряддями (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
кореневищний — КОРЕНЕВИ́ЩНИЙ, а, е. Який має кореневище (у 1 знач.). Характерною особливістю кореневищних злакових трав.. є наявність кореневищ з численними вузлами кущення (Колг. енц., II, 1956, 602); Кореневищний бур’ян. Словник української мови в 11 томах