Значення в інших словниках
-
кореневище —
-а, с. 1》 Підземне стебло багаторічних трав'янистих рослин із недорозвиненим листям. 2》 Головний корінь дерева, що є продовженням стовбура.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кореневище —
КОРЕНЕВИ́ЩЕ, а, с. 1. Підземне стебло багаторічних трав'янистих рослин, що має рудиментарне листя у вигляді лусок буруватого кольору й забезпечує запасання поживних речовин, вегетативне поновлення та розмноження.
Словник української мови у 20 томах
-
кореневище —
КО́РІНЬ (частина рослини, що міститься в землі й за допомогою якої рослина всмоктує з ґрунту воду з поживними речовинами); КОРЕНЕВИ́ЩЕ (перев. корінь багаторічних трав'янистих рослин і головний корінь дерева); КОРІНЕ́ЦЬ (перев.
Словник синонімів української мови
-
кореневище —
КОРЕНЕВИ́ЩЕ, а, с. 1. Підземне стебло багаторічних трав’янистих рослин із недорозвиненим листям. На ділянках, засмічених кореневищними бур’янами, використовують пружинні лапи. Ними краще витягати з грунту кореневища пирію (Хлібороб Укр.
Словник української мови в 11 томах