кореневищний
кореневи́щний
-а, -е.
Який має кореневище (у 1 знач.). Кореневищний бур'ян.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кореневищний — кореневи́щний прикметник Орфографічний словник української мови
- кореневищний — КОРЕНЕВИ́ЩНИЙ, а, е. Який має кореневище (у 1 знач.). Якщо поле забур'янене кореневищними чи коренепаростковими бур'янами, проводять лущення дисковими чи лемішними знаряддями (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- кореневищний — КОРЕНЕВИ́ЩНИЙ, а, е. Який має кореневище (у 1 знач.). Характерною особливістю кореневищних злакових трав.. є наявність кореневищ з численними вузлами кущення (Колг. енц., II, 1956, 602); Кореневищний бур’ян. Словник української мови в 11 томах