коритце
КОРИ́ТЦЕ, я, с. Зменш. до кори́то 1, 3.
Біля куреня.. сидить Кирило, довбає коритце для води (Мирний, V, 1955, 141);
Господиня.. винесла сухе коритце (Досв., Вибр., 1959, 76).
Словник української мови (СУМ-11)КОРИ́ТЦЕ, я, с. Зменш. до кори́то 1, 3.
Біля куреня.. сидить Кирило, довбає коритце для води (Мирний, V, 1955, 141);
Господиня.. винесла сухе коритце (Досв., Вибр., 1959, 76).
Словник української мови (СУМ-11)