корковий
КО́РКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до ко́рок 1, 2.
Коркова кора; Коркове виробництво;
// Зробл. з корка (у 1 знач.).
Голуб плавав у корковому поясі, і руки в нього були вільні (Кучер, Чорноморці, 1956, 58);
Пораненого поклали на корковий матрац (Ткач, Крута хвиля, 1954, 338);
// Який виробляє корки (у 2 знач.).
Корковий завод.
∆ Ко́рко́вий дуб — вічнозелене дерево, з кори якого роблять корки (у 2 знач.).
Цілий гай з коркового дуба… Просто собі оддери шматочок кори й затикай (Вишня, І, 1956, 180).
2. З корками на підборах (про взуття).
— Що ж тобі, Парасочко, подарувати? — Коркові черевики! — каже (Барв., Опов.., 1902, 104);
Бере чоботи коркові (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)