корковий
КО́РКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до ко́рок 1, 2.
Коркова кора; Коркове виробництво;
// Зробл. з корка (у 1 знач.).
Голуб плавав у корковому поясі, і руки в нього були вільні (Кучер, Чорноморці, 1956, 58);
Пораненого поклали на корковий матрац (Ткач, Крута хвиля, 1954, 338);
// Який виробляє корки (у 2 знач.).
Корковий завод.
∆ Ко́рко́вий дуб — вічнозелене дерево, з кори якого роблять корки (у 2 знач.).
Цілий гай з коркового дуба… Просто собі оддери шматочок кори й затикай (Вишня, І, 1956, 180).
2. З корками на підборах (про взуття).
— Що ж тобі, Парасочко, подарувати? — Коркові черевики! — каже (Барв., Опов.., 1902, 104);
Бере чоботи коркові (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корковий — ко́рко́вий прикметник від: ко́рок Орфографічний словник української мови
- корковий — -а, -е. 1》 Прикм. до корок 1), 2). Коркова кора. || Зробл. з корка (у 1 знач.). || Який виробляє корки (у 2 знач.). Корковий завод. 2》 З корками на підборах (про взуття). Великий тлумачний словник сучасної мови
- корковий — КО́РКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до ко́рок 1, 2. Товщина коркового шару неоднакова у різних рослин (з навч. літ.); Коркове виробництво дуже раціональне й ощадливе (із журн.); // Зробл. з корка (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
- корковий — Корковий, -а, -е Съ каблуками, на каблукахъ. Пропив бички невеличкі, проп'єш мої черевички, черевички корковії. Чуб. V. 1093. Бере чоботи коркові. Грин. III. 650. ум. корковенький. Я маленька дівочка, як у полі квіточка, черевички корковенькі, — будьте з празником здоровенькі. Чуб. III. 43.5. Словник української мови Грінченка