корковий
КО́РКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до ко́рок 1, 2.
Товщина коркового шару неоднакова у різних рослин (з навч. літ.);
Коркове виробництво дуже раціональне й ощадливе (із журн.);
// Зробл. з корка (у 1 знач.).
На голові в чоловіків і жінок широкополі тропічні брилі або коркові шоломи (П. Козланюк);
Пораненого поклали на корковий матрац (Д. Ткач);
Пістолет випав з рук офіцера, з голови злетів сірий шолом з корковою прокладкою. Ця прокладка врятувала його від смерті... (В. Малик);
Казьо викінчує маленькі жіночі туфлі на корковому каблуку (Р. Іваничук);
// Який виробляє корки (у 2 знач.).
Кричущий акт непослуху трапився на корковому заводі (Ю. Смолич).
2. Із підборами (про взуття).
Бере чоботи коркові (Сл. Б. Грінченка);
– Що ж тобі, Парасочко, подарувати? – Коркові черевики! – каже (Ганна Барвінок).
Значення в інших словниках
- корковий — ко́рко́вий прикметник від: ко́рок Орфографічний словник української мови
- корковий — -а, -е. 1》 Прикм. до корок 1), 2). Коркова кора. || Зробл. з корка (у 1 знач.). || Який виробляє корки (у 2 знач.). Корковий завод. 2》 З корками на підборах (про взуття). Великий тлумачний словник сучасної мови
- корковий — КО́РКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до ко́рок 1, 2. Коркова кора; Коркове виробництво; // Зробл. з корка (у 1 знач.). Голуб плавав у корковому поясі, і руки в нього були вільні (Кучер, Чорноморці, 1956, 58); Пораненого поклали на корковий матрац (Ткач... Словник української мови в 11 томах
- корковий — Корковий, -а, -е Съ каблуками, на каблукахъ. Пропив бички невеличкі, проп'єш мої черевички, черевички корковії. Чуб. V. 1093. Бере чоботи коркові. Грин. III. 650. ум. корковенький. Я маленька дівочка, як у полі квіточка, черевички корковенькі, — будьте з празником здоровенькі. Чуб. III. 43.5. Словник української мови Грінченка