1. Словник української мови Грінченка

корковий

Корковий, -а, -е

Съ каблуками, на каблукахъ. Пропив бички невеличкі, проп'єш мої черевички, черевички корковії. Чуб. V. 1093. Бере чоботи коркові. Грин. III. 650. ум. корковенький. Я маленька дівочка, як у полі квіточка, черевички корковенькі, — будьте з празником здоровенькі. Чуб. III. 43.5.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корковий — ко́рко́вий прикметник від: ко́рок Орфографічний словник української мови
  2. корковий — -а, -е. 1》 Прикм. до корок 1), 2). Коркова кора. || Зробл. з корка (у 1 знач.). || Який виробляє корки (у 2 знач.). Корковий завод. 2》 З корками на підборах (про взуття). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корковий — КО́РКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до ко́рок 1, 2. Товщина коркового шару неоднакова у різних рослин (з навч. літ.); Коркове виробництво дуже раціональне й ощадливе (із журн.); // Зробл. з корка (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах
  4. корковий — КО́РКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до ко́рок 1, 2. Коркова кора; Коркове виробництво; // Зробл. з корка (у 1 знач.). Голуб плавав у корковому поясі, і руки в нього були вільні (Кучер, Чорноморці, 1956, 58); Пораненого поклали на корковий матрац (Ткач... Словник української мови в 11 томах