кормити
КОРМИ́ТИ, кормлю́, ко́рмиш; мн. ко́рмлять; недок., перех., розм., рідко. Те саме, що годува́ти 1.
— Пистина Іванівна яким смачним борщем кормила,— не їси, було, а п’єш! (Мирний, III, 1954, 266);
Птах пташаткам в тихім кутку Гніздечко звиває, ..зерном кормить, До сну їм співає (У. Кравч., Вибр., 1958, 204).
Словник української мови (СУМ-11)