кормити
Корми́ти. Годувати. [Григорій Сковорода] став ганьбити-лаяти панів-неробів за те, що жиють кривдою людскою та ще сьміють поневіряти та збиткувати той народ, що їх кормив та одягав, став їх лаяти за ту грубу невдячність для своїх хлібодавців та кормителів (Кміц., 1908, 60)
// порівн. рос., стсл. кормить — годувати.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.