коробейник
КОРОБЕ́ЙНИК, а, ч. У дореволюційній Росії — мандрівний крамар, що розносив по селах у коробі дрібний крам.
Під шатрами торгували.. коробейники стрічками, ситцем (Н.-Лев., І, 1956, 58);
Собаки.. зразу посхоплювались і загавкали, мов на вовка або на коробейника (Барв., Опов.., 1902, 418).
Словник української мови (СУМ-11)