коробейник
КОРОБЕ́ЙНИК, а, ч., іст.
Мандрівний крамар, що розносив по селах у коробі дрібний крам.
Собаки .. зразу посхоплювались і загавкали, мов на вовка або на коробейника (Ганна Барвінок);
Під шатрами торгували .. коробейники стрічками, ситцем (І. Нечуй-Левицький);
* У порівн. – Дядьку-капітане, а що там іще у вашому сундучку? Винесе .. свою таємничу скарбівню .. й, напіввідхиливши віко, почне, мов коробейник, длубатися всередині, шукати для хлоп'ят нових див (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)