Словник української мови в 11 томах

корольок

КОРОЛЬО́К, лька́, ч., розм. Король незначної, невеликої держави.

Всі сусідні корольки.. Пішли в поход з своїм народом (Котл., І, 1952, 193).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. корольок — корольо́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. корольок — -лька, ч., розм. Король незначної, невеликої держави.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корольок — КОРОЛЬО́К, лька́, ч. 1. розм. Король незначної, невеликої держави. Всі сусідні корольки .. Пішли в поход [похід] з своїм народом (І. Котляревський); // ірон. Особа, що має значні повноваження на певних територіях держави.  Словник української мови у 20 томах
  4. корольок — Співочий птах із ряду горобцеподібних; живе у лісах Євразії, Пн.-Зх. Африки та Пн. Америки; найменший європ. птах, довж. бл. 9 см, маса бл. 5 г; доволі поширений; жовтоголовий к., червоноголовий к. (водиться у Карпатах); охороняється.  Універсальний словник-енциклопедія