королювання
КОРОЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. королюва́ти.
Він і уві сні бачить королювання (Ле, Україна, 1940, 68).
Словник української мови (СУМ-11)КОРОЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. королюва́ти.
Він і уві сні бачить королювання (Ле, Україна, 1940, 68).
Словник української мови (СУМ-11)