коропець

КОРОПЕ́ЦЬ, пця́, ч. Зменш.-пестл. до ко́роп.

— Тільки дивіться, щоб коропець вас не вловив! Коропці в нас такі!..— Та ми тільки так, щоб поборюкатися з коропом! — гукнули ми (Вишня, II, 1956, 245);

Нарешті моряк таки знайшов обидві рибини і до кожної радісно вигукнув: — Ось де ви, мої милі коропці! (Голов., Тополя.., 19"65, 15).

Значення в інших словниках

1. коропець — коропе́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. коропець — -пця, ч. Зменш.-пестл. до короп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коропець — КОРОПЕ́ЦЬ, пця́, ч. Зменш.-пестл. до ко́роп. – Тільки дивіться, щоб коропець вас не вловив! Коропці в нас такі!.. – Та ми тільки так, щоб поборюкатися з коропом!...  Словник української мови у 20 томах