короткомовний

КОРОТКОМО́ВНИЙ, а, е. Виражений невеликою кількістю слів; лаконічний.

Хоч як пан Бжеський вчитувався в короткомовний текст позову, він нічого не добрав (Тулуб, Людолови, І, 1957, 245).

Значення в інших словниках

1. короткомовний — короткомо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. короткомовний — -а, -е. Виражений невеликою кількістю слів; лаконічний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. короткомовний — КОРОТКОМО́ВНИЙ, а, е. Виражений невеликою кількістю слів; лаконічний. Хоч як пан Бжеський вчитувався в короткомовний текст позову, він нічого не добрав (З. Тулуб); // Який висловлюється коротко, лаконічно.  Словник української мови у 20 томах
4. короткомовний — СТИ́СЛИЙ (викладений, висловлений коротко, без деталей), КОРО́ТКИЙ, НЕБАГАТОСЛІ́ВНИЙ, КОРОТКОМО́ВНИЙ, НЕВЕЛЕМО́ВНИЙ, СКУПИ́Й (зовсім короткий); ЛАКОНІ́ЧНИЙ, ЛАПІДА́РНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови