коротконогий
КОРОТКОНО́ГИЙ, а, е. Який має короткі ноги.
Стьопа Шандрук ледве встигав за товаришем, а опецькуватий і коротконогий Омелько зовсім відстав (Донч., IV, 1957, 283);
// Який має короткі ніжки (у 1 знач.).
Коротконогий стілець.
Словник української мови (СУМ-11)