короткочасний

КОРОТКОЧА́СНИЙ, а, е. Який триває недовго.

Дощ пройшов несподіваний, рясний і короткочасний (Дмит., Наречена, 1959, 66);

Короткочасні курси; Короткочасна кампанія.

Значення в інших словниках

1. короткочасний — короткоча́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. короткочасний — Недовгочасний, скороминущий, нетривалий, КОРОТКИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. короткочасний — [короткочаснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
4. короткочасний — -а, -е. Який триває недовго. Короткочасні курси. Короткочасна кампанія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. короткочасний — КОРОТКОЧА́СНИЙ, а, е. Який триває, існує і т. ін. недовго. Дощ пройшов несподіваний, рясний і короткочасний (Л. Дмитерко); Фронтовий наш університет, дарма що такий короткочасний, .. багато на що мені очі відкрив (О.  Словник української мови у 20 томах
6. короткочасний — КОРО́ТКИЙ (який триває недовго), НЕДО́ВГИЙ, НЕТРИВА́ЛИЙ, НЕДОВГОЧА́СНИЙ, НЕДОВГОТРИВА́ЛИЙ, КОРОТКОТРИВА́́ЛИЙ, КОРОТКОЧА́СНИЙ, МАЛИ́Й, НЕВЕЛИ́КИЙ, КУ́ЦИЙ розм., ПЕРЕЛІ́ТНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
7. короткочасний — Короткоча́сний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)