Великий тлумачний словник сучасної мови

короткочасний

короткоча́сний

-а, -е.

Який триває недовго. Короткочасні курси. Короткочасна кампанія.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. короткочасний — короткоча́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. короткочасний — Недовгочасний, скороминущий, нетривалий, КОРОТКИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. короткочасний — [короткочаснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
  4. короткочасний — КОРОТКОЧА́СНИЙ, а, е. Який триває, існує і т. ін. недовго. Дощ пройшов несподіваний, рясний і короткочасний (Л. Дмитерко); Фронтовий наш університет, дарма що такий короткочасний, .. багато на що мені очі відкрив (О.  Словник української мови у 20 томах
  5. короткочасний — КОРО́ТКИЙ (який триває недовго), НЕДО́ВГИЙ, НЕТРИВА́ЛИЙ, НЕДОВГОЧА́СНИЙ, НЕДОВГОТРИВА́ЛИЙ, КОРОТКОТРИВА́́ЛИЙ, КОРОТКОЧА́СНИЙ, МАЛИ́Й, НЕВЕЛИ́КИЙ, КУ́ЦИЙ розм., ПЕРЕЛІ́ТНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  6. короткочасний — Короткоча́сний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. короткочасний — КОРОТКОЧА́СНИЙ, а, е. Який триває недовго. Дощ пройшов несподіваний, рясний і короткочасний (Дмит., Наречена, 1959, 66); Короткочасні курси; Короткочасна кампанія.  Словник української мови в 11 томах