короткочасний —
короткоча́сний прикметник
Орфографічний словник української мови
короткочасний —
[короткочаснией] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
короткочасний —
-а, -е. Який триває недовго. Короткочасні курси. Короткочасна кампанія.
Великий тлумачний словник сучасної мови
короткочасний —
КОРОТКОЧА́СНИЙ, а, е. Який триває, існує і т. ін. недовго. Дощ пройшов несподіваний, рясний і короткочасний (Л. Дмитерко); Фронтовий наш університет, дарма що такий короткочасний, .. багато на що мені очі відкрив (О.
Словник української мови у 20 томах
короткочасний —
КОРО́ТКИЙ (який триває недовго), НЕДО́ВГИЙ, НЕТРИВА́ЛИЙ, НЕДОВГОЧА́СНИЙ, НЕДОВГОТРИВА́ЛИЙ, КОРОТКОТРИВА́́ЛИЙ, КОРОТКОЧА́СНИЙ, МАЛИ́Й, НЕВЕЛИ́КИЙ, КУ́ЦИЙ розм., ПЕРЕЛІ́ТНИЙ діал.
Словник синонімів української мови
короткочасний —
Короткоча́сний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
короткочасний —
КОРОТКОЧА́СНИЙ, а, е. Який триває недовго. Дощ пройшов несподіваний, рясний і короткочасний (Дмит., Наречена, 1959, 66); Короткочасні курси; Короткочасна кампанія.
Словник української мови в 11 томах