корувати

КОРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., перех. Здирати кору.

Ті стяте дерево керують. Ті ріжуть пилами, чверту-ють. Кладуть у стоси (Фр., X, 1954, 320);

Два [лісоруби] пилили, два керували, він мав суччя стинати (Круш., Буденний хліб.., 1960, 334).

КОРУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок:, перех. і без додатка, діал. Лікувати.

[Психіатр:] Ми не керуємо нудотою (Л. Укр., II, 1951, 65);

— Доки це я буду приймати твоїх гостей, харчувати, й частувати, й керувати..? (Григ., Вибр., 1959, 445).

Значення в інших словниках

1. корувати — Корува́ти: — знімати кору [1]  Словник з творів Івана Франка
2. корувати — корува́ти 1 дієслово недоконаного виду здирати кору корува́ти 2 дієслово недоконаного виду лікувати діал.  Орфографічний словник української мови
3. корувати — I -ую, -уєш, недок., перех. Здирати кору. II -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка, діал. Лікувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. корувати — КОРУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., що. Обдирати кору. Ті стяте дерево корують, Ті ріжуть пилами, чвертують, Кладуть у стоси (І. Франко); Два [лісоруби] пилили, два корували, він мав суччя стинати (А.  Словник української мови у 20 томах
5. корувати — ЛІКУВА́ТИ (застосовувати будь-які медичні засоби для припинення захворювання), ЛІЧИ́ТИ рідко, ЛІКАРЮВА́ТИ розм., ГО́ЇТИ розм. рідше, КОРУВА́ТИ діал., КУРУВА́ТИ діал. — Док.: полічи́ти. Доктор вивчив пацієнтку і вирішив лікувати її самогіпнозом (Ю.  Словник синонімів української мови