корунд
КОРУ́НД, у, ч. Дуже твердий мінерал, що являє собою кристалічний глинозем; різновидами його є рубін, топаз, сапфір.
Корунд — кристалічний окис алюмінію. З нього виготовляють точильні круги, порошки для шліфування (Слюс. справа, 1957, 59).
Словник української мови (СУМ-11)