Словник української мови в 11 томах

корчомаха

КОРЧОМА́ХА, и, ж., діал.

1. Збільш. до корч 1.

Учитель уже забрьохався по вуха. Він важко дихав, плутаючись по підводних корчомахах (Гончар, І, 1954, 437).

2. Груба, крива або сучкувата палиця.

Не роздумуючи, Михайло пірнув під одне з ліжок, умостив біля себе корчомаху й причаївся (Загреб., Європа 45, 1959, 42).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. корчомаха — -и, ж., діал. 1》 Збільш. до корч 1). 2》 Груба, крива або сучкувата палиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. корчомаха — КОРЧОМА́ХА, и, ж., розм. 1. Збільш. до корч¹ 1. Учитель уже забрьохався по вуха. Він важко дихав, плутаючись по підводних корчомахах (О. Гончар); Жінка звертала на мене уваги не більше, аніж на яку-небудь корчомаху, яка пливе озером (Л. Кононович).  Словник української мови у 20 томах
  3. корчомаха — Корчомаха, -хи ж. Толстая, кривая палка. Козелецк. у.  Словник української мови Грінченка