коршак

КОРША́К, а, ч. Те саме, що шулі́ка.

Коршак за голубом ганяється, бо живою кров’ю впивається (Укр.. присл.., 1955, 432);

Прометею, Прометею! Одлетів твій коршак хижий. Не допив живої крові. Плоть живу не доклював (Рильський, І, 1960, 312).

Значення в інших словниках

1. коршак — ко́рша́к іменник чоловічого роду, істота шуліка  Орфографічний словник української мови
2. коршак — коршака, ч. Те саме, що шуліка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коршак — КО́РША́К, ко́ршака́, ч. 1. Те саме, що шулі́ка 1–3. Коршак за голубом ганяється, бо живою кров'ю впивається (прислів'я); Прометею, Прометею! Одлетів твій коршак хижий, Не допив живої крові, Плоть живу не доклював (М.  Словник української мови у 20 томах
4. коршак — ШУЛІ́КА (хижий птах), КО́РША́К, ШУ́ЛЯ́К розм., РЯБЕ́ЦЬ розм., ШУЛІ́К розм., ШУЛЬПІ́КА діал. У сонячній, холодній імлі степового ранку ширяє над землею шуліка (М.  Словник синонімів української мови
5. коршак — Коршак, -ка м. Коршунъ. Нехай коршак на ваші кури насядеться. Чуб. І. 286.  Словник української мови Грінченка