корячок

КОРЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до коря́к¹.

Ватя встала і гукнула на паничів: — Та візьміть з собою корячок, щоб вичерпати воду з човна (Н.-Лев., IV, 1956, 119);

Оверко.. сам вихилив повний корячок сирцю (Горд., II, 1959, 174).

Значення в інших словниках

1. корячок — корячо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. корячок — -чка, ч. Зменш. до коряк I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корячок — КОРЯЧО́К, чка́, ч. Зменш. до коря́к¹. Оверко .. сам вихилив повний корячок сирцю (К. Гордієнко); Буено підніс йому до губів корячок води. Сергій ковтнув кілька разів (І.  Словник української мови у 20 томах
4. корячок — Корячо́к, -чка м. ум. отъ коряк.  Словник української мови Грінченка