кострубачити

КОСТРУБА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., розм., рідко. Те саме, що кошлатити; куйовдити.

Вона з радощів почала кострубачити його голову, бороду (Мирний, III, 1954, 157).

Значення в інших словниках

1. кострубачити — коструба́чити дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. кострубачити — -чу, -чиш, недок., перех., розм., рідко. Те саме, що кошлатити; куйовдити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кострубачити — КОСТРУБА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що, розм. Те саме, що кошла́тити; куйо́вдити (у 1 знач.). Вона з радощів почала кострубачити його голову, бороду (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. кострубачити — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови