костюмчик

КОСТЮ́МЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до костю́м 1.

Молодий сільський учитель Антін Вова одягся в свій новенький костюмчик (Вас., І, 1959, 84);

Мати мовчки снувала по кімнаті й затикала в темні кутки Маркові костюмчики (Панч, В дорозі, 1959, 112).

Значення в інших словниках

1. костюмчик — костю́мчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. костюмчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до костюм 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. костюмчик — КОСТЮ́МЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до костю́м. Молодий сільський учитель Антін Вова одягся в свій новенький костюмчик (С. Васильченко); – Я тоді, до речі, велику посаду обіймала в оленячій індустрії... Костюмчик собі справила (І.  Словник української мови у 20 томах