котяра
КОТЯ́РА, и, ч. Збільш.-зневажл. до кіт 1.
Аж тут котяра в мішку.. страшенно занявчав та й зіпсував Климкові торг (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 209);
Слідом за нею ходив оранжево-рижий котяра (Тют., Вир, 1960, 180).
Словник української мови (СУМ-11)