кочегарити

КОЧЕГА́РИТИ, рю, риш, недок., розм. Працювати кочегаром.

Кочегарили вони удвох з Мартою (Гончар, Маша… 1959, 6).

Значення в інших словниках

1. кочегарити — кочега́рити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. кочегарити — -рю, -риш, недок., розм. Працювати кочегаром.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кочегарити — КОЧЕГА́РИТИ, рю, риш, недок., розм. Працювати кочегаром; виконувати обов'язки кочегара. Катерина таким запам'ятала Гната ще в Ільнику, як він кочегарив біля паровика (С.  Словник української мови у 20 томах