кошуля
КОШУ́ЛЯ, і, ж., діал. Сорочка.
[Вількомирська:] Гельця в одній кошулі вибігла в парк і одразу ж потрапила в руки.. гайдамаків (Коч., І, 1956, 122);
Пішов [Гриць], забравши випрані кошулі. Пішов і довго звістки не було (Бажай, Роки, 1957, 253).
Словник української мови (СУМ-11)