крамольник
КРАМО́ЛЬНИК, а, ч., заст. Бунтівник, бунтар, заколотник.
У старовину грішників або крамольників.. палили при повному зборі найвищого духовенства, адміністрації й війська (Сам., II, 1958, 298).
Словник української мови (СУМ-11)КРАМО́ЛЬНИК, а, ч., заст. Бунтівник, бунтар, заколотник.
У старовину грішників або крамольників.. палили при повному зборі найвищого духовенства, адміністрації й війська (Сам., II, 1958, 298).
Словник української мови (СУМ-11)