Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
крамольник —
крамо́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
крамольник —
див. непокірний
Словник синонімів Вусика
крамольник —
КРАМО́ЛЬНИК, а, ч., заст. Бунтівник, бунтар, заколотник. У старовину грішників або крамольників .. палили при повному зборі найвищого духовенства, адміністрації й війська (В.
Словник української мови у 20 томах
крамольник —
БУНТІВНИ́К (той, хто підбурює до соціальної непокори, до бунту), БУНТА́Р, ВОРОХО́БНИК розм. рідше, КРАМО́ЛЬНИК заст. — А бунтівників, які на мою землю зазіхатимуть, власними руками душитиму (А.
Словник синонімів української мови
крамольник —
КРАМО́ЛЬНИК, а, ч., заст. Бунтівник, бунтар, заколотник. У старовину грішників або крамольників.. палили при повному зборі найвищого духовенства, адміністрації й війська (Сам., II, 1958, 298).
Словник української мови в 11 томах