красненько
КРАСНЕ́НЬКО, присл., нар.-поет. Підсил. до кра́сно.
Так миленько та красне нько в нашій полонині (Коломийки, 1969, 47);
Дякую красненько за ласку;
// Досить.
Виплакавшись красненько, всмак, Хима потроху розбирає, про що читає батюшка (Коцюб., І, 1955, 88).
Словник української мови (СУМ-11)