красномовство

КРАСНОМО́ВСТВО, а, с.

1. Те саме, що красномо́вність.

Одні дивувалися красномовству чиновника, другі підхвалювали Кряжова (Мирний, І, 1949, 389);

— Я чув, що серед молодих дияконів Софії відзначається своїми талантами Лев, сам з Азії, простого роду, але красномовством знаменитий… (Скл., Святослав, 1959, 511).

2. заст. Риторика.

Визначний зразок урочистого красномовства XI ст. становить «Слово о законе и благодати» (Іст. укр. літ.. І, 1954, 37).

Значення в інших словниках

1. красномовство — красномо́вство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. красномовство — Красномовність, пишномовність, г. ельоквенція, зст. риторика, кн. вітійство.  Словник синонімів Караванського
3. красномовство — -а, с. 1》 Те саме, що красномовність. 2》 заст. Риторика.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. красномовство — КРАСНОМО́ВСТВО, а, с. 1. Те саме, що красномо́вність. Одні дивувалися красномовству чиновника, другі підхвалювали Кряжова (Панас Мирний); Повправлявшись в красномовстві, товаришка Клава пішла до столу (І.  Словник української мови у 20 томах
5. красномовство — КРАСНОМО́ВНІСТЬ (здатність, уміння гарно, майстерно говорити), КРАСНОМО́ВСТВО, СОЛОДКОМО́ВСТВО розм., СОЛОДКОМО́ВНІСТЬ розм., ВІТІ́ЙСТВО (ВИТІ́ЙСТВО) заст., ВИМО́ВНІСТЬ діал., ЕЛОКВЕ́НЦІЯ книжн. заст.; ПИШНОМО́ВНІСТЬ, ВИСОКОМО́ВНІСТЬ, ХИТРОМО́ВКА заст.  Словник синонімів української мови