краєвид

КРАЄВИ́Д, у, ч. Місцевість, що відкривається перед очима; пейзаж, ландшафт.

Очі його розбігалися по неширокім, але розкішнім гірськім краєвиді (Фр., III, 1950, 8);

З скелі одкривається чудовий широкий краєвид на море (Коцюб., III, 1956, 351);

За вікном вагона щохвилини виростали все нові й нові краєвиди (Руд., Остання шабля, 1959, 66);

// Художнє зображення природи на картині.

Ходив [Саранчук] по крамниці і розглядав картини по стінах. Було їх чимало тут. Справді, як виставка,— краєвиди, жанрові картини (Головко, II, 1957, 453).

Значення в інших словниках

1. краєвид — (місцевість, яка бачиться) ландшафт, пейзаж.  Словник синонімів Полюги
2. краєвид — краєви́д іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. краєвид — Пейзаж, кн. ляндшафт, сов. ландшафт, у фр. панорама.  Словник синонімів Караванського
4. краєвид — див. обрій  Словник синонімів Вусика
5. краєвид — [крайеивид] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў  Орфоепічний словник української мови
6. краєвид — -у, ч. Місцевість, що відкривається перед очима; пейзаж, ландшафт. || Художнє зображення природи на картині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. краєвид — КРАЄВИ́Д, у, ч. Місцевість, що відкривається перед очима; пейзаж, ландшафт. Очі його розбігалися по неширокім, але розкішнім гірськім краєвиді (І. Франко); З скелі одкривається чудовий широкий краєвид на море (М.  Словник української мови у 20 томах
8. краєвид — КРАЄВИ́Д (місцевість, що розкривається перед очима), ЛАНДША́ФТ, ПЕЙЗА́Ж, ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИД розм., ВИ́ГЛЯД розм. Гуцульське село — це ряд панорам, ряд прекрасних картин, що міняються через кожні десять кроків.  Словник синонімів української мови
9. краєвид — Краєви́д, -ду; -ви́ди, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)