Словник української мови в 11 томах

краятися

КРА́ЯТИСЯ, кра́ється, недок. Піддаватися краянню; різатися.

Хліб крається погано.

◊ Кра́ється (кра́ялося) се́рце у кого, чиє, рідко кому; Кра́ється (кра́ялася) душа́ у кого, чия, рідко кому — хто-небудь дуже переживає, відчуває душевний біль.

Капають сльози по личеньку. Крається серце в журбі (Пісні та романси.., II, 1956, 249);

[Едіта:] У мене серце аж крається, що він на згубу йде (Л. Укр., III, 1952, 31);

Багато про що .. жалівся він мені, і серце мені краялося при його словах! (Коб., II, 1956, 315).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. краятися — кра́ятися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. краятися — крається, недок. Піддаватися краянню; різатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. краятися — КРА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Страждати, мучитися. Жалів [Іван] Ольгу й краявся своєю безпорадністю, невмінням погамувати печаль, що нуртувала в її зовні спокійних очах (Микита Чернявський); Я Господа в молитвах прикликав. Сумний ходив.  Словник української мови у 20 томах
  4. краятися — (аж) кра́ється се́рце (душа́) чиє (чия), у кого, кому і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає. Коли їм удалося Бенедя протверезити, то так утішалася (мати), мов дитина: заскакує коло нього, і цілує, і плаче, і йойкає, так...  Фразеологічний словник української мови
  5. краятися — Краятися, краюся, -єшся гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. Чуб. V. 47. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв. Гол. І. 294.  Словник української мови Грінченка