краятися
КРА́ЯТИСЯ, кра́ється, недок. Піддаватися краянню; різатися.
Хліб крається погано.
◊ Кра́ється (кра́ялося) се́рце у кого, чиє, рідко кому; Кра́ється (кра́ялася) душа́ у кого, чия, рідко кому — хто-небудь дуже переживає, відчуває душевний біль.
Капають сльози по личеньку. Крається серце в журбі (Пісні та романси.., II, 1956, 249);
[Едіта:] У мене серце аж крається, що він на згубу йде (Л. Укр., III, 1952, 31);
Багато про що .. жалівся він мені, і серце мені краялося при його словах! (Коб., II, 1956, 315).
Словник української мови (СУМ-11)