краятися

КРА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. Страждати, мучитися.

Жалів [Іван] Ольгу й краявся своєю безпорадністю, невмінням погамувати печаль, що нуртувала в її зовні спокійних очах (Микита Чернявський);

Я Господа в молитвах прикликав. Сумний ходив. В жалобі смутком краявсь (В. Багірова).

2. тільки 3 ос. Піддаватися краянню (про предмети); різатися.

Біла крайка чорно крається (І. Андрусяк).

3. Пас. до кра́яти.

Сіли поснідати. Блиснула фінка, краявся хліб. Йосип відкусив хліб і сало (Б. Харчук);

Ще мить тому незаймана сліпучо-біла цілина краялася двома нерівними смугами безформних слідів, пісок під нашими підошвами плакав, стогнав і зойкав (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. краятися — кра́ятися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. краятися — крається, недок. Піддаватися краянню; різатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. краятися — (аж) кра́ється се́рце (душа́) чиє (чия), у кого, кому і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає. Коли їм удалося Бенедя протверезити, то так утішалася (мати), мов дитина: заскакує коло нього, і цілує, і плаче, і йойкає, так...  Фразеологічний словник української мови
4. краятися — КРА́ЯТИСЯ, кра́ється, недок. Піддаватися краянню; різатися. Хліб крається погано. ◊ Кра́ється (кра́ялося) се́рце у кого, чиє, рідко кому; Кра́ється (кра́ялася) душа́ у кого, чия, рідко кому — хто-небудь дуже переживає, відчуває душевний біль.  Словник української мови в 11 томах
5. краятися — Краятися, краюся, -єшся гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. Чуб. V. 47. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв. Гол. І. 294.  Словник української мови Грінченка