краятися

(аж) кра́ється се́рце (душа́) чиє (чия), у кого, кому і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає. Коли їм удалося Бенедя протверезити, то так утішалася (мати), мов дитина: заскакує коло нього, і цілує, і плаче, і йойкає, так, що аж серце крається чоловікові (І. Франко); — Краю мій рідний, зневажений краю! Де ж те сподіване щастя твоє? Крається серце від болю, одчаю, Як тільки долю твою нагадає (М. Вороний); Ох, Боже, Боже… Боже милосердний, нехай іде… Від цього наше горе не буде більшим і наше серце не буде менше краятись… Нехай іде… (Т. Осьмачка); Краялося її серце, коли бачила, як танки з чорними хрестами на бортах підмінали під гусениці золотоколосу пшеницю (З журналу); Краялись душі хлоп’ятам від жалю (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. краятися — кра́ятися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. краятися — крається, недок. Піддаватися краянню; різатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. краятися — КРА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Страждати, мучитися. Жалів [Іван] Ольгу й краявся своєю безпорадністю, невмінням погамувати печаль, що нуртувала в її зовні спокійних очах (Микита Чернявський); Я Господа в молитвах прикликав. Сумний ходив.  Словник української мови у 20 томах
4. краятися — КРА́ЯТИСЯ, кра́ється, недок. Піддаватися краянню; різатися. Хліб крається погано. ◊ Кра́ється (кра́ялося) се́рце у кого, чиє, рідко кому; Кра́ється (кра́ялася) душа́ у кого, чия, рідко кому — хто-небудь дуже переживає, відчуває душевний біль.  Словник української мови в 11 томах
5. краятися — Краятися, краюся, -єшся гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. Чуб. V. 47. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв. Гол. І. 294.  Словник української мови Грінченка