крихтина
КРИХТИ́НА, и, ж. Те саме, що кри́хта 1, 2.
Їдуть [три брати] так не день, не три дні. Вже в саквах самії злидні. Що ні хліба ні крихтини. Ані солі порошини! (Манж., Тв., 1955, 169);
Вважаю труд свій за крихтину З того, що взяв на борги (Мал., Серце.., 1959, 209).
Словник української мови (СУМ-11)