крихтина

крихти́на

-и, ж.

Те саме, що крихта 1), 2).

Значення в інших словниках

1. крихтина — крихти́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. крихтина — КРИХТИ́НА, и, ж. Те саме, що кри́хта 1, 2. Хлопець обачливо їв – так, що стеріг кожну крихтину, з долоні брав її устами (В. Барка); Хоч би як безнадійно все стояло, а людина завсігди [завжди] силкується вдержати в себе хоч крихтину маленьку надії... (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. крихтина — КРИ́ХТА (дрібненька частинка, шматочок, грудочка чогось — перев. хліба), КРИ́ШКА, КРИХТИ́НА, КРИ́ХА розм., КРИШИ́НА розм., ОКРУ́ШИНА розм., ОКРУ́ШКА розм., РИ́СКА (РІ́СКА) розм.  Словник синонімів української мови
4. крихтина — КРИХТИ́НА, и, ж. Те саме, що кри́хта 1, 2. Їдуть [три брати] так не день, не три дні. Вже в саквах самії злидні. Що ні хліба ні крихтини. Ані солі порошини! (Манж., Тв., 1955, 169); Вважаю труд свій за крихтину З того, що взяв на борги (Мал., Серце.., 1959, 209).  Словник української мови в 11 томах