кришталик

КРИШТА́ЛИК, а, ч.

1. Шматочок кришталю (у 1 знач.).

2. чого, перен. Крижинка, частинка інею тощо, яка нагадує такий шматочок.

Береги бралися кришталиками криги (Коз., Блискавка, 1962, 77);

Погожим ранком на дахах осідають білі голчасті кришталики інею (Наука.., 11, 1961, 60).

3. анат. Частина ока позаду зіниці, що має вигляд двоопуклої прозорої еластичної лінзи.

Кришталик у перші 6 місяців життя дитини має опуклішу форму, ніж у наступні роки (Шк. гігієна, 1954, 61);

У внутрішній порожнині ока.. міститься прозоре хрящовидне тіло.. — кришталик (Курс фізики, III, 1956, 302).

Значення в інших словниках

1. кришталик — кришта́лик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кришталик — -а, ч. 1》 Шматочок кришталю (у 1 знач.). 2》 чого, перен. Крижинка, частинка інею тощо, яка нагадує такий шматочок. 3》 анат. Частина ока позаду зіниці, що має вигляд двоопуклої прозорої еластичної лінзи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кришталик — КРИШТА́ЛИК, а, ч. 1. Шматочок кришталю (у 1 знач.). Світлофільтр міститься перед лінзою, яка заломлює проміння, – кришталиком (з навч. літ.); Прикрасу виготовлено з намистин коралу й агату, а також кришталиків (із журн.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. кришталик — кришта́лик (від кришталь) частина ока хребетних тварин і людини та деяких головоногих молюсків.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. кришталик — Кришта́лик, -ка м. ум. отъ кришталь.  Словник української мови Грінченка