крокомір

КРОКОМІ́Р, а, ч. Прилад у вигляді кишенькового годинника для орієнтовного вимірювання відстаней у кроках; педометр.

Вершомет не дуже покладався на крокомір Запари і сам підраховував свої кроки (Трубл., І, 1955, 374).

Значення в інших словниках

1. крокомір — крокомі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. крокомір — -а, ч. Прилад у вигляді кишенькового годинника для орієнтовного вимірювання відстаней у кроках; педометр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крокомір — КРОКОМІ́Р, а, ч. Механічний, електронно-механічний або електронний пристрій для вимірювання пройденого шляху, а також підраховування кількості зроблених кроків; педометр. Вершомет не дуже покладався на крокомір Запари і сам підраховував свої кроки (М.  Словник української мови у 20 томах
4. крокомір — КРОКОМІ́Р, ПЕДО́МЕТР.  Словник синонімів української мови