крокування

КРОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. крокува́ти.

Вряди-годи скрипіли наслані на шпалах дошки від ритмічного крокування вартових (Ле, Клен. лист, 1960, 156).

Значення в інших словниках

1. крокування — крокува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. крокування — -я, с. Дія за знач. крокувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. крокування — КРОКУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. крокува́ти 1. Вряди-годи скрипіли наслані на шпалах дошки від ритмічного крокування вартових (Іван Ле); Їм почувся скрип дверей до мешкання, примарилося котяче крокування (Олекса Ізарський). 2. перен. Дія за знач.  Словник української мови у 20 томах