Словник української мови в 11 томах

круглявий

КРУГЛЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що круглува́тий.

Густий мох.. зеленим руном покривав.. кругляву площу (Фр., VIII, 1952, 183);

Он — наче келихи на дорогий шампан, Гриби, що лійками їх звуть серед селян; Високі ковпаки — як кубків дно кругляве (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 98).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. круглявий — кругля́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. круглявий — див. круглий  Словник синонімів Вусика
  3. круглявий — -а, -е. Те саме, що круглуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. круглявий — КРУГЛЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що круглува́тий; круглястий. Юхим повертав на всі боки своє кругляве бородате обличчя, пильно вдивлявся в сірий обрій (Д. Бузько); На столі лежав шматок обгортки від шоколаду.  Словник української мови у 20 томах
  5. круглявий — КРУГЛЯ́СТИЙ (який має трохи круглу форму), КРУГЛУВА́ТИЙ, КРУГЛЯ́ВИЙ, ОКРУ́ГЛИЙ, ЗАКРУ́ГЛЕНИЙ, ЗАОКРУ́ГЛЕНИЙ (який став таким внаслідок певної дії). Обличчя у Мишуні було круглясте, як у немовляти (Ю.  Словник синонімів української мови
  6. круглявий — Кругля́вий, -а, -е Круглый. Ще й на личку круглявіша. н. п.  Словник української мови Грінченка