круглявий
КРУГЛЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що круглува́тий.
Густий мох.. зеленим руном покривав.. кругляву площу (Фр., VIII, 1952, 183);
Он — наче келихи на дорогий шампан, Гриби, що лійками їх звуть серед селян; Високі ковпаки — як кубків дно кругляве (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 98).
Словник української мови (СУМ-11)