кружити
КРУЖИ́ТИ, кружу́, кру́жиш, недок., розм., рідко. Те саме, що кружля́ти 1, 2, 4.
Тухольські молодці з криком, мов ворони, пружили довкола становища ворогів (Фр., VI, 1951, 134);
Над лугами ворон кружить (Мал., Звенигора, 1959, 255).
Словник української мови (СУМ-11)