кружина
КРУЖИНА́, и́, ж., рідко.
1. Навколишній простір; околиця.
Зелений гай, пахуче поле В тюрмі приснилися мені, — І луг широкий, наче море, І тихий сум на кру-жині (Пісні та романси.., II, 1956, 211);
«Пісочкове», — сумно подумав Гаврило, оглядаючи широку лугову кружину (Тют., Вир, 1964, 400).
2. розм. Обвід, окружність.
Кружина долини півмилі.
Словник української мови (СУМ-11)